У кожного з нас різний шлях до навчання і роботи в ІГЛ. А як саме в тебе починався шлях до соціального становлення в громадському житті та роботи в організації?
Моє громадське життя почалось в далекому 2007 році, коли я вступив в громадську організацію «Молодіжний націоналістичний конгрес» (МНК). Але, почавши працювати, зрозумів, що мені бракує знань та досвіду. Тоді від колег дізнався про ІГЛ. Не гаючи часу написав вступну анкету, пройшов співбесіду і поступив. Під час навчання був обраний старостою групи, закінчив з червоним дипломом. Став членом ІГЛ та був обраний Керівником навчального відділу (КНВ). Після каденції КНВ двічі обирався Керівником фінансового відділу. І у 2012 році очолив Інститут громадського лідерства.
Чи є в тебе життєве кредо?
Я вважаю, що у кожної самосвідомої людини повинно бути своє кредо. У мене теж є: «Хочеш – значить можеш! Неможливих речей не буває!»
Що саме тобі сподобалося в даній організації?
ІГЛ – унікальна організація. Це платформа, яка надає можливість лідерам комунікувати, самовдосконалюватись і втілювати в життя свої найпотаємніші мрії.
Як ти розумієш поняття «Лідерство»?
Лідер – це перша і найкраща людина в своїй сфері. Це той, хто веде не примусом і страхом, а ідеєю. Не той, хто змушує, а хто надихає.
Лідером може стати кожен. Для цього потрібно лише повірити в себе і працювати заради блага інших.
Чи були цікаві ініціативи або проекти серед слухачів твого року випуску?
Коли я навчався, в ІГЛ ще не було обов’язкової вимоги – написання і реалізація громадського проекту, її ввели трохи пізніше. Проте, в мене такий проект був. У 2008 році, в рамках ІГЛ, я розробив і реалізував свій перший проект -інтелектуально-динамічну гру-квест для школярів «Бандеразнай». Скажу вам, цей проект був доволі успішним. В ньому взяло участь понад 100 школярів міста Львова.
Як загалом проходив навчальний процес?
Весело. Вчились, спілкувались, відпочивали разом. Мені подобається, що в ІГЛ побудована система так, що немає нудних лекцій, лише тренінги та інтерактивні ігри.
Чи можеш пригадати якийсь анекдотичний момент, який трапився під час твого навчання?
Анекдотів не пам’ятаю, а от цікавинка – це вибори старости групи. Вони проходили в форматі президентських перегонів. Кандидатів зібралось чимало: якщо не помиляюсь – шестеро. Решта групи також мали свої ролі: журналісти, PR-менеджери, політтехнологи, іміджмейкери, стилісти,… Тоді моя команда спрацювала найкраще і я став старостою групи.
Якби тобі сказали, що ти знову поступив на навчання в ІГЛ, чи пройшов би ти ще раз даний курс?
Думаю, що так. Я його проходжу з кожною новою групою, відвідуючи окремі заняття. І хочу сказати, що кожного разу дізнаюсь щось нове, на яке раніше не звернув уваги.
Які лідерські якості ти бачиш в наших теперішніх випускниках?
У цьогорічних випускниках я бачу іскру в очах, жагу до змін, прагнення підкорювати нові вершини. Вірю, що ці іскорки скоро стануть потужним багаттям.
Чи бачиш ти серед сьогоднішніх випускників тих, хто продовжуватиме становлення громадського суспільства у нашому місті і Україні загалом?
Твердо переконаний, що 70% випускників будуть займатись і надалі громадською роботою. І, незалежно від того, чи вони будуть робити це в рамках ІГЛ, чи якоїсь іншої організації ми будемо їм допомагати.
Як загалом пройшов даний навчальний рік і чи були серйозні проблеми на шляху до закінчення цього навчального року?
Я вважаю, що ні серйозних, ні просто проблем не існує. Є виключно життєві ситуації, які треба вирішувати.
Які плани щодо ІГЛу на наступний рік?
Розвиватися, вводити інновації в діяльність та, мабуть, відкрити філію у якомусь іншому місті.
Що би ти хотів побажати нашим випускникам на майбутнє?
Бажаю не зупинятися на досягнутому, постійно вчитись, самовдосконалюватись і рухатись вперед! І тоді будь-які вершини будуть підкорені.
Розмовляв: Андрій Яремко
