Життя галопує, шалено
змінюється, появляються нові засади та цінності в колі кожного суспільства і
більшість старих звичаїв просто затираються. Часами людина не усвідомлює
засадничих правил та понять життя в суспільстві або плутається в їх розумінні.
Вир сучасності настільки затягує людину в свої тенета, настільки дивує своїми
сюрпризами, що людина губиться в сенсі свого перебування в соціумі.
Губляться українці
і в понятті «лідерство», яке, на жаль, далеко не всі розуміють. Одні вважають,
що лідерство – це вміння вирішити свої проблеми, інші – це поняття має суто
політичний характер, а треті – це спосіб збагачення людини через бізнесові та
кримінальні зв’язки. Тобто в сучасних українців поняття лідерства є доволі
невизначене, розмите і набуває доволі негативного значення через ситуацію в
сучасній українській політиці, що негативно може вплинути на розвиток нашого
суспільства.
Як на мене,
лідерство – це спосіб рухатися вперед, задавати тон в цьому суспільстві собі та
оточуючим, давати приклад того, що у світі можна зробити багато доброго і
надихнути своїми вчинками на це добро інших. Зрештою, лідерство – це соціальність кожного з нас як індивідуума, як
суспільної одиниці, - це спосіб виділитися в сірій масі.
Лідерство не
обмежується лише політичною складовою, ця якість проявляється на доволі нижчому
рівні, адже не тільки держава чи окрема політична інституція (партія чи
громадська організація) може вести вперед, керувати рухом держави чи окремої
громади; лідерство проявляється на звичному побутовому рівні (в сім’ї, родині,
на роботі). Кожен може бути лідером в окремому середовищі, розвивати свої
якості провідника, вести за собою інших.
Однак я
притримуюсь думки, що лідерами не народжуються, а ними стають підчас отримання
досвіду та відповідних знань. І саме тут закрадається хибна думка багатьох
людей, що лідером легко бути, їм все сходить з рук, що лідерам не потрібні
якісь ґрунтовні знання аби могти грамотно вести за собою, гартувати народ, будувати
суспільство, державу. Ці помилкові твердження вже мають негативні наслідки на
рівні сучасної політичної еліти, яка досі мислить комуністичними мірками.
Тому кожен із нас має
поставити перед собою кілька простих запитань, щоб збагнути, який з нього
лідер, а передовсім одне – «Лідерство – це для мене?».
