Незабутній сплав по річці Стрий

В неділю класно відпочив. Вдалося побувати на першому сплаві в своєму житті і це було досить екстримально. Погода була добра для сплаву (напередодні впав дощ і не було сонця) і Інститут Громадського Лідерства ефективно і майже без "жертв" пройшов сплав від села Верхнє Синьовидне до села Гірне.

Під час сплаву нас оточували чудові  гірські краєвиди, які помаленьку зникали та, зрештою зникли, біля села Гірного. Спочатку береги були кам'янисті, проте згодом вони зникали і на їх місці виростали ґрунтові породи. Вода здавалася дуже теплою і було приємно занурювати ноги в неї, хоча їх можна було успішно поламати об кам'янисті мілководдя....

І нарешті, як годиться, після двогодинного сплаву ми вирішили прямо на березі провести невеличкий пікнік, адже природа нам постійно сприяла, а поблизу було достатньо деревини.

Було направду суперово і незабутньо. Раджу всім бодай раз в житті пережити ці хороші моменти сплаву по бурхливій річці.

Життя у кадрі

Життя не завжди має сірі моменти нашого будення. У кожного бувають і позитивні історії. Не потрібно лише сидіти на місці, а рухатися постійно вперед і не зациклюватися тільки на банальному зароблянні грошей та постійних питаннях: «А мені заплатять?». У кожній зустрічі, у кожному знайомстві, у кожній розмові здобуваються нові контакти, укріплюються старі. 

Дуже часто ці контакти бувають корисними для людини, для просування, для особистого розвитку, адже кожна людина може чогось навчити іншу людину, дати відповідь на часами досить прості, а заразом складні запитання. Життя при цьому стає цікавішим, динамічнішим. Людина стає бути задоволеною своїм існуванням, своєю потрібністю цьому світу, своїй Батьківщині і це додає їй драйву, наснаги до більших звершень.

Сьогодні о 12.00 відбулося урочисте відкриття пам’ятника полеглим львівських професорам на Вулецьких пагорбах, де мені вдалося ближче познайомитися Борисом Возницьким, Ярославом Грицаком та деякими ректорами вроцлавських вищих навчальних закладів.

Особливо мені трапилася нагода познайомитися з досить непересічною людиною в польській дипломатичній місії – надзвичайним і повноважним послом Польської Республіки – Генриком Літвіном, який у нашому краї недовго – з травня поточного року. Я його уявляв дещо інакшим, але побачив досить привітного високого кремезного чоловіка в окулярах, який спілкувався з пресою польською мовою, проте коментар він вирішив мені дати українською. Пан Літвін розповів про те, як довго прийшлося працювати над ідеєю та реалізацією створення пам’ятника загиблим львівським професорам. Людина, на перший погляд, дуже обдарована, освічена та культурна.

Інколи потрібно бути в потрібному місці і в потрібен час, адже світ не стоїть на місці і постійно мчиться кудись вперед чи навпаки – котиться кудись вниз. Потрібно багато працювати, щоб здобути певний досвід, інформацію, яка допоможе людині не тільки збагатитися знаннями, але й досягнути чогось істотного в своєму житті та вирішити не тільки свої проблеми, але й проблеми, які виникають в державі загалом. Інформація керує світом – хтось казав. Але вона – не найголовніше надбання цього світу.

Жах обласних доріг

Львівські дороги доводять до ладу вже не перший рік і це страшенно тішить. Але як тільки виїхати за межі міста на трасу Львів-Рава-Руська, то просто жахаєшся. Складається таке враження, що ці дороги пережили велику війну. По них неможливо їздити, скрізь яма на ямі, автомобілі при цьому успішно ламаються.

Хто в цьому винен? Думаю, це питання риторичне, але проблема залишається, хоча Чемпіонат Європи з футболу вже не за горами. І тільки тепер влада Львівщини нарешті змогла випросити в держави якісь мінімальні кошти на ремонти доріг області. На даній трасі сьогодні можна побачити підрядну організацію "Онур" та кілька кілометрів вже відремонтованої дороги.

Але тут постає наступна проблема. Дорогу ремонтують великими темпами, знімаючи тільки верхній шар асфальту. Наскільки довго простоїть дана дорога - невідомо. Дорогу ремонтують навіть в негоду, а це може позначитися на її "довговічності".

Питання якості доріг нашої області стоїть доволі давно і влада могла б хоч щось робити для підтримання їх в належному стані. Але її пасивність та байдужість довела до того стану, який спостерігаємо сьогодні. Залишається тільки сподіватися на те, що цього року ЛОДА зробить усе, щоб дороги Львівщини не соромили нас перед іноземцями в 2012 році.

Ремонти доріг у Львові

Цього літа Львів нагадує суцільний полігон ремонтів доріг, які тривають з моменту настання сприятливих погодніх умов.
Почали з двох найдовших вулиць міста - Городоцької (від вул.С.Бандери до вул.Гоголя) і Шевченка. До них приєдналися вул. Коновальця, а зовсім недавно - вулиця Личаківська. На підготовчому етапі зараз Зелена (на ділянці від межі міста до вул. Сихівської) та Городоцька (на ділянці від вул.Кульпарківської до вул.Сяйво).
Компанія "Онур", яка взялася проводити роботи на даних вулицях показала всім, що дороги можна робити дуже швидко та якісно.
Прикладом можна взяти вулицю Шевченка, де проживаю я. Робітники фірми "Онур" виходять на роботу о 7:00 та працюють до пізнього вечора, маючи тільки 6-7 годин на відпочинок. Таким чином за 8-10 днів на ділянці від шляхопроводу до вул. Томашівської вони регенерували основу, облаштували бордюри та в'їзди на дорогу, кладуть шаленими темпами другий шар асвальту на другій частині проїжджої частини в напрямку до центру міста та планують відкрити дану ділянку не 20 червня, як планувалося, а 19.
Напевно правду кажуть, що на Україні немає таких фірм, які можуть швидко і якісно працювати та на певному етапі залучати свої обігові кошти для ремонтів доріг в борг. Дехто каже, що "Онур" "монополізувала" ринок ремонтів у Львові і на Україні. Але "монополізувала" саме тому, що у нас немає потужних будівельних компаній, які мають багато сучасної техніки та значну суму коштів, щоб можна було проводити оплату постфактум. Тому на тендери щодо ремонтів доріг і подається дана турецька компанія, а українські бояться подавати заявки, бо відчувають, що можуть не справитися з поставленим перед ними завданнями.
Однак будемо сподіватися, що незабаром українські компанії таки стануть спроможними виконувати швидко роботи та зможуть працювати навіть із дебіторською заборгованістю, а держава дбатиме про дороги країни та будуватиме нові магістралі для покращення сполучення між українськими містами та близьким зарубіжжям.

Яремко Андрій: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ПОЧУТТЄВЕ ЖИТТЯ ПОЛЯЧОК»*

Яремко Андрій: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ПОЧУТТЄВЕ ЖИТТЯ ПОЛЯЧОК»*: "Майже ¾ полячок вірить в кохання з першого погляду, а половина - раз в житті зустріла таке кохання . Ідеальний чоловік, на їхню думку, м..."

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ПОЧУТТЄВЕ ЖИТТЯ ПОЛЯЧОК»*

Майже ¾ полячок вірить в кохання з першого погляду, а половина - раз в житті зустріла таке кохання. Ідеальний чоловік, на їхню думку, має бути високого зросту (183 см), брюнетом з голубими чи карими очима, який має в два рази більшу зарплату за середню
– бізнесмен, інформатик, лікар чи юрист. Зрештою, ідеальна, нерозлучна пара за опитуванням 52% полячок… Барбі і Кен.

Культова на цілому світі пара – Барбі і Кен випередила голлівудських акул: Анджеліну Джолі і Бреда Піта чи Вікторію і Девіда Бекхемів (по 11% респондентів). Полячок не тягне ані до влади, ані до слави. Впевнено відкидають політика як ідеального чоловіка. Вибираючи «партнера життя», вони не цікавляться акторами, хоча найохочіше йшли би на побачення передовсім з кимось із закордонних «зіркових» чоловіків, як, наприклад, Джонні Депп, Джордж Клуні чи Бред Піт (35, 34, 31% полячок відповідно). З польських «мажорів» найбільше їх цікавлять Павел Малашинскі (27% голосів) i Мацєй Закосцєльни (його вибрало 24% респонденток). Проте більшість панянок згодні, що твердження «чоловіки є «дещо іншого ґатунку» і «родом з Марсу», непереконливе. Не беручи до уваги романтичні «образи» ідеального партнера, очікування поляків щодо чоловіків є швидше за все сучасні і  виходять за рамки стереотипу «мачо».

Флірт в порядку денному

Польки – великі любительки пофліртувати – 2/3 панянок, особливо молодші і незаміжні, люблять фліртувати. Тільки восьма частина декларує, що не любить флірту. «Пускання бісиків» і двозначні жести притаманні не тільки молодим жінкам, але й жінкам, яким є понад 40 років (52%) та заміжнім жінкам (62%). Найчастіше люблять пофліртувати жінки, які вірять в любов з першого погляду. Таке кохання мала половина респонденток. Здається, що польки рідко закохуються. В середньому, респонденти були закохані тільки 2 чи 3 рази в житті. Цікаво, що середня кількість любовних піднесень не змінюється з віком. Жінки, яким за 40 років, не закохувалися частіше, ніж ті, які не мають 30  років.

На думку половини опитаних є можливим повторне будування зв’язків з колишнім партнером. Єдиною вимогою є, щоб чоловік змінився, почав більше намагатися розуміти потреби партнерки.

Хто першим каже «Кохаю тебе»?

У більшості стосунків першим признався в коханні чоловік. Молодші респондентки (до 29 років) дещо частіше признаються в коханні першими (23%). В 90% стосунків признання в коханні відбулося протягом перших пів року тривання стосунків, в що четвертих стосунках це був перший місяць. Багато жінок (39% від загальної кількості; аж 47% у віці 40+) не пам’ятає, коли саме один з партнерів признався в коханні.

Польки не люблять День св. Валентина

День св. Валентина в цьому році планує святкувати 43% респонденток. Свято є дещо популярніше серед молодих жінок (18 – 29 років). В цій групі кожна друга опитана респондента буде святкувати цей день. Однак, кожна п’ята переконана, що не буде його особливо відзначати. Польки хочуть провести цей день традиційним способом: сподіваються отримати квіти (27% жінок) чи біжутерію (11%), підуть з коханими на романтичну вечерю чи в кіно (21%). Кожна двадцята полька хотіла би, аби на День св. Валентина партнер приготував їм несподіванку. Кожна третя полька хотіла би в той винятковий день ппіти похід, найкраще в ресторан чи до кав’ярні. Частина з них хотіла би цей день провести вдома (27%), частина мріє про виїзд в гори чи за кордон.

*Дослідження „Почуттєве життя полячок” проводилося IQS методом CAWI на замовлення Mattel Poland 2-7 лютого 2011 р., шляхом опитування N: 450 жінок, в трьох вікових групах: 18-29 років, 30-39 років та 40-49 років.

Переклад з польської: Яремко Андрій

УМІННЯ СЛУХАТИ – НАЙВАЖВАЖЛИВІША РИСА ІДЕАЛЬНОГО ЧОЛОВІКА!

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ПОЧУТТЄВЕ ЖИТТЯ ПОЛЯЧОК»*, ЯКЕ ПРОВОДИЛА ГРУПА IQS НА ЗАМОВЛЕННЯ MATTEL POLAND

Ніжний, пристрасний, той, який розуміє потреби жінок – саме таким має бути ідеальний чоловік на думку 90% полячок. Тим більше – кожна з панянок мріє передовсім про щирого співрозмовника (99%). Не менш важливим є вигляд чоловіка мрії – має буди високого зросту (183 см), брюнетом з голубими чи карими очима.

Окреслюючи риси ідеального чоловіка, полячки на перший план ставлять практичний підхід до життя - 63% респондентів сказало, що партнер має бути передовсім відповідальним, інтелігентним та мати почуття гумору.

Говори до мене ніжно

Хоч говоримо, що чоловіки родом з Марсу, а жінки – з Венери, але то не надто переконливе. Віримо в взаємозв’язок. Для 24% жінок важливою є щирість та правдивість слів. Своїх партнерів цінять передовсім за те, що ті вміють їх потішити та сказати гарне слово, які вміють підняти настрій чи розсмішити (56%). «Кохаю тебе» - це найважливіші два слова, які жінки хочуть почути. Подобаються жінкам також компліменти, які стосуються їхньої вроди чи вигляду. Цікаво, що для багатьох жінок наймилішим є освідчення в коханні.

Але комунікація – це не тільки «ніжні слова». Уміння слухати – це одна з найважливіших рис, на які польки звертають увагу. Тим більше - відсутність даної риси у своїх партнерів декларує майже 30% жінок, хоча частіше це нервує заміжніх жінок, ніж тих, що живуть в неформальних стосунках (відповідно 22% опитаних серед незаміжніх жінок та  32%  - серед заміжніх).

Славетним і багатим говоримо  «ні»

Очікування полячок є передовсім сучасні і виходять за рамки стереотипу «мачо». Не тягне їх до влади та слави. Впевнено відкидають образ політика як ідеального чоловіка. Вибираючи «партнера життя», вони не цікавляться акторами, хоча найохочіше йшли би на побачення передовсім з кимось із закордонних «зіркових» чоловіків, як, наприклад, Джонні Депп, Джордж Клуні чи Бред Піт (35, 34, 31% полячок відповідно).

*Дослідження „Почуттєве життя полячок” проводилося IQS методом CAWI на замовлення Mattel Poland 2-7 лютого 2011 р. шляхом опитування N: 450 жінок, в трьох вікових групах: 18-29 років, 30-39 років та 40-49 років.

Переклад з польської: Яремко Андрій