субота, 20 жовтня 2012 р.

Суверенність держави

Національним  надбанням  кожної  держави  є  набуття  не  лише  юридичної  незалежності,  але  й  здобуття  чистої  суверенності,  які  допомагають  країні  впевнено  рухатися  вперед.  Якщо  є  перше,  а  немає  суверенності,  тоді  держава  починає  «буксувати»  і  рано  чи  пізно  втратить  свою  незалежність,  яку  є  легко  згубити,  проте  дуже  важко  здобути.

 Суверенність,  фактично,  є  подальшою  основою,  на  яку  опирається  здобута  та  юридично  зафіксована  незалежність,  є  запорукою  ефективного  управління  і  економічного  розвитку,  адже  вона  (як  фактична,  так  і  духовна)  передбачає  самостійність  в  прийнятті  рішень,  на  які  не  може  вплинути  інша  держава  (за  винятком,  якщо  це  дійсно  є  корисне  для  першої).

 Поняття  «суверенність»  є  майже  тотожне  з  поняттям  «самостійність»,  проте  «самостійною»  може  бути  людина,  родина,  сім’я,  а  «суверенність»  семантично  має  значення  «влади  чи  верховної  влади,  що  має  якості  найвищого  судді  –  чи  то  особи,  чи  групи  осіб,  –  уповноваженого  приймати  рішення  та  розв’язувати  суперечки  в  межах  політичної  ієрархії  певною  мірою  остаточно.  Змога  приймати  такі  рішення  передбачає  незалежність  від  зовнішніх  сил  та  вищу  зверхність  і  панування  над  внутрішніми  групами,  фактичну  самостійність  держави».

 Останнім  часом  спостерігаються  негативні  тенденції  зі  згортання  паростків  суверенного  формування  держави.  На  зміну  національній  ідеології  прийшла  ідеологія  «совкового  управління»,  яка  знищує  все  українське,  насаджує  все  чуже,  впроваджує  пострадянську  диктатуру  в  державі,  а  головне  –  тягне  до  радянського  минулого.

 Ці  тенденції  є  дуже  небезпечними,  вони  загрожують  прямою  втратою  юридичної    незалежності,  держави  як  інституції.

 Гадаю,  ці  кроки,  які  робить  теперішня  влада,  є  свідомими,  вони  спрямовані  на  підривання  української  економіки,  вони  є  тільки  початком  згортання  демократії,  нищення  нашої  історії  та  культури.

 Якщо  цього  народ  не  буде  намагатися  зупинити  (а  це  може  статися  досить  пізно),  то  Україна  повністю  втратить  свою  суверенність  та  державність.  Вона  або  сама  стане  диктаторською  за  своїм  змістом,  або  буде  придатком  Росії  та  інших  країн,  які  хочуть  повернути  втрачені  ними  українські  землі.

Немає коментарів:

Дописати коментар